Ото не вспіла з усіма попрощатись, як уже знову пишу для всіх. Така моя робота, завжди бути біля усіх))
Просто такі емоції зараз. Таке враження, що завтра буде шось грандіозне, ніби свято. Хоча то можна так і назвати. Завтра вже не буде в локалці так як до цього, завтра по по-новому. Затвра у нас народжується нове життя, нове поколоіння, нові турботи і розмови, нова дружба і робота, і ще купа всього нового. А це означає, що потрібно більше зусиль, більше посмішок на обличчі. більше впевненості в собі, більше синергії в команді.
"Синергия (syn)вместе (ergos) действующий, действие) — это взаимодействие двух или более факторов, характеризующееся тем, что их действие существенно превосходит эффект каждого отдельного компонента в виде их простой суммы." http://ru.wikipedia.org
Завтра день, коли ми будем будувати майбутнє нашої локалки. Кожне наше слово, жест, вчинок чи погляд. Все має значення. Будьмо разом
Ось уже тиждень як наша Марта благополучно поїхала відпочивати в Португалію. Нам сказала, ніби їде на конференцію, але ж на конференцію не беруть купальник і не говорять про переваги Атлантичного океану. Так от, залишила все на нас. одного разу вже таке було. Коли Марта змушена була на тиждень залишити нас самих. Переживала вона тоді, капець. Думала. що все тут завалиться. А воно бац! і не завалилось. Хі-хі)
Ладно, це все лірика. Бо влітку було ніби трохи легше, не було навчання і всі ми сповнені сил та ентузіазму!І справа не в тому, що зараз важче ,що купа проектів і всі зразу, що стажеру відмовляють у візі, що грошей нема, що аплікаційних мало надходить. Справа в тому, що Марти, президента і голови нашої нема, а все круто! Інколи собі навіть думаю, що дуже добре отак забирати президента з локалки на деякий час. Тоді кожен з нас ( я, Ірка, Кольосіко, Ксюха, Олег і вже Леся) розуміє, що тільки він сам вирішує все в своїй діяльності. Немає людини, якій ти можеш заглянути в очі і там прочитаєш згоду чи незгоду в певному питанні, як дитина дивиться на маму і питає чи можна взяти цукерку. Кожен сам вирішує, потрібна ця цукерка йому чи ні.... І воно зовсім не так просто виглядає, отак взяти і вирішити. Легше, коли тобі кажуть, що робити. Важче вирішувати самому.
Єдине, що в такій ситуації найбільше рятує, це те, що можна хоча б сісти з кимось з борда і разом подумати, обговорити з усіх сторін. Навіть просто патриндєть буває дуже ефективно. А ще, оце нове відчуття.. повної підтримки один одного. Всюди, завжди. В мене рекрутмент, а я сижу і думаю, чи Олег займається освітою Лесі, чи Іра отримала згоду німця і т.д. І знаю точно, що Іра чи Ліля в той самий час думають, скільки аплікаційних є, як дістати ще більше, Оксана вже планує як пропустити англійську, щоб попасти на ЛСМ. Відсутність нашого лідера зблизила нас ще більше. В цьому великий Марті +! І відчуваючи оцю підтримку і команду, вже не так страшно вперше вести ЛСМ, зробити флеш-моб, знайти німця на стажування менше як за рік ( за 2 дні)))), в перший день нового кварталу зрейзити ЕРшку, отримати більше 60 аплікаційних формі , привезти словака на стажування і ухатись, рухатись далі.
А ще , мене переповнюють такі кльові емоції від того, що коли Марта повернеться ми зможемо як малі діти хвалитись досягнутими успіхами, викликаючи її посмішку, ділитись своїми планами і емоціями. І зовсім не будемо ропитувати її про оту сумну і нудну Португалію))). Думаю, Виконавча рада мене підтримую в цьому!
Правда?
Другий день як повернулись з осінньої функціональної конференції AutCo`09. Рзкажу, як було там. А було супер кльово! Спочатку ми довго добирались до бази, майже 34 години (поїзд, поїзд, маршрутка, катер, маршрутка, пішки). Але воно було того варте, коли перд нами відкрився афігенний вид на Чорне море. Чесно говорячи цілу конференцію було важко всидіти на сесіях, знаючи, що за вікном море! Але, перш за все, ми приїхали за мотивацією, дізнатись останні новинки в житті АЙСЕКа, побачити всіх і ефективно попрацювати. Я впевнена, що кожному з нас це вдалось.
Людина - відкриття для нас : Лукас!!! Кльовий тренер, розумний чувак і so cute guy!
Ми таки покупались в морі, я і ОЛег, серед ночі!
Придумали купу різного і скоро з задоволенням поділимся з вами!
А ще, там було стільки сміху , стліьки смішних фраз, яких ми наговорили. Але не буду забирати хліб в Олега, який детально про це напише в своєму ЖЖ))))
Ух, нас чекає найкраща осінь з усіх, що в нас була!!
А ще, я просто обожнюю ЕВМ в поїзді!
